Білосніжка

Мене звати Дзеркало.

My name is Mirror.

Я живу на стіні в кімнаті Королеви.

I live on the wall in the Queen's room.

Щодня вона ставить мені одне й те саме питання:

Every day, she asks me the same question:

«Хто найвродливіший?»

"Who is the most beautiful?"

Багато років я відповідав:

For many years, I said

«Це ти, Королево.»

"You are, Queen."

Це робило її щасливою.

This made her happy.

Але одного дня все змінилося.

But one day, everything changed.

Мені довелося сказати правду.

I had to tell the truth.

«Білосніжка гарніша за тебе,»

"Snow White is more beautiful than you,"

сказав я.

I said.

Королева дуже розгнівалася.

The Queen became very angry.

Її обличчя почервоніло.

Her face turned red.

Вона закричала на мене.

She screamed at me.

Потім утекла.

Then she ran away.

Я почувався жахливо.

I felt terrible.

Я не хотів ранити почуття Королеви.

I did not want to hurt the Queen's feelings.

Але я не можу брехати.

But I cannot lie.

Це не те, що роблять дзеркала. Пізніше я почув погані новини.

That is not what mirrors do. Later, I heard bad news.

Королева послала чоловіка вбити Білосніжку в лісі.

The Queen sent a man to kill Snow White in the forest.

Але чоловік виявився добрим.

But the man was kind.

Він відпустив Білосніжку на волю.

He let Snow White go free.

Білосніжка знайшла маленький будинок із сімома ліжками.

Snow White found a small house with seven beds.

Там жили семеро маленьких чоловічків.

Seven little men lived there.

Вони були шахтарями.

They were miners.

Щодня працювали в горах.

They worked in the mountains every day.

Білосніжка готувала й прибирала для них.

Snow White cooked and cleaned for them.

Усі вони були щасливі разом.

They were all happy together.

Але Королева знову прийшла до моєї стіни.

But the Queen came to my wall again.

«Хто тепер найвродливіший?»

"Who is the most beautiful now?"

запитала вона.

she asked.

Я знову мусив сказати правду.

I had to tell the truth again.

«Білосніжка ще жива.»

"Snow White is still alive."

«Вона й досі найвродливіша.»

"She is still the most beautiful."

Очі Королеви стали темними й страшними.

The Queen's eyes became dark and scary.

Вона зробила отруєне яблуко.

She made a poison apple.

Вона вдяглася як стара жінка.

She dressed like an old woman.

Вона пішла шукати Білосніжку. Я спостерігав за всім зі своєї стіни.

She went to find Snow White. I watched everything from my wall.

Я не міг рухатися.

I could not move.

Я не міг заговорити, щоб попередити Білосніжку.

I could not speak to warn Snow White.

Я почувався таким безсилим.

I felt so helpless.

Королева дала Білосніжці отруєне яблуко.

The Queen gave Snow White the poison apple.

Білосніжка з'їла його й упала.

Snow White ate it and fell down.

Вона виглядала так, ніби спить, але не дихала.

She looked like she was sleeping, but she was not breathing.

Семеро чоловічків були дуже сумні.

The seven little men were very sad.

Вони поклали Білосніжку в скляну труну на горі.

They put Snow White in a glass box on the mountain.

Одного дня прийшов принц.

One day, a prince came.

Він побачив Білосніжку й закохався.

He saw Snow White and fell in love.

Він поцілував її.

He kissed her.

Поцілунок зняв чари.

The kiss broke the magic.

Білосніжка розплющила очі!

Snow White opened her eyes!

Королева більше не приходила ставити мені запитання.

The Queen never came back to ask me questions.

Гадаю, вона переїхала далеко.

I think she moved far away.

Тепер я відбиваю сонячне світло, що заходить у вікно.

Now I reflect the sunlight that comes through the window.

Інколи я показую пташок надворі.

Sometimes I show the birds outside.

Інколи показую квіти.

Sometimes I show the flowers.

Я зрозумів щось важливе: краса — не лише про обличчя.

I learned something important: Beauty is not just about faces.

Справжня краса народжується з доброти, як у Білосніжки.

Real beauty comes from kindness, like Snow White had.

А правда, навіть коли боляче, завжди краща за брехню.

And truth, even when it hurts, is always better than lies.