The Weaver Who Saw the Wasted Half of Every Cut

In a peaceful village where people shared all their work, there lived a craftswoman named Tabi.

У мирному селі, де люди ділили всю свою роботу, жила майстриня на ім'я Табі.

The village believed that good work should help everyone.

Село вірило, що добра праця повинна допомагати всім.

One morning, Tabi watched two men using a long saw to cut wood.

Одного ранку Табі спостерігала, як двоє чоловіків використовували довгу пилку для різання дерева.

The men pushed the saw forward and pulled it back.

Чоловіки штовхали пилку вперед і тягнули назад.

But the blade only cut on the push stroke.

Але лезо різало лише при штовханні вперед.

The pull stroke did nothing.

Зворотній хід нічого не робив.

Half of all their effort was wasted.

Половина всіх зусиль була марною.

Tabi thought about this.

Табі подумала про це.

She went to her spinning wheel.

Вона пішла до свого прядильного колеса.

The wheel turned in circles and never stopped to go back.

Колесо оберталось по колу і ніколи не зупинялось, щоб повернутись назад.

She had an idea.

У неї з'явилась ідея.

She attached a round blade to a spinning shaft powered by water.

Вона прикріпила круглий диск до обертового вала, що приводився у рух водою.

The blade turned in one direction forever.

Лезо оберталось в одному напрямку назавжди.

It cut on every part of the turn.

Воно різало на кожній частині оберту.

No effort was wasted.

Жодних зусиль не витрачалось марно.

The new saw spread to mills across the land.

Нова пилка поширилась на лісопилки по всій країні.

Workers could cut twice as much wood in the same time.

Робітники могли різати вдвічі більше дерева за той самий час.

Tabi did not put her name on the invention.

Табі не поставила своє ім'я на винаході.

In her village, ideas belonged to everyone.

У її селі ідеї належали всім.

But the wood remembered the clean circles her blade had cut.

Але дерево пам'ятало чисті кола, які вирізало її лезо.