The Star-Writer Who Saved the Sky Journey

Once upon a time, there was a young woman named Mara who loved to write instructions for thinking machines.

Колись давно жила молода жінка на ім'я Мара, яка любила писати інструкції для думаючих машин.

She worked in a great tower where clever people built a ship to travel to the moon.

Вона працювала у великій вежі, де розумні люди будували корабель для подорожі на місяць.

Mara brought her little daughter to the tower on quiet nights.

Мара приводила свою маленьку доньку до вежі в тихі ночі.

While others slept, Mara wrote long scrolls of instructions.

Поки інші спали, Мара писала довгі сувої інструкцій.

The instructions told the ship what to do when something went wrong.

Інструкції говорили кораблю, що робити, коли щось піде не так.

Her friends laughed a little.

Її друзі трохи засміялися.

"What if nothing goes wrong?" they said.

«А що, якщо нічого не піде не так?» — сказали вони.

Mara smiled.

Мара посміхнулася.

"Then the instructions will sleep.

«Тоді інструкції будуть спати.

But if something goes wrong, they will wake up."

Але якщо щось піде не так, вони прокинуться.»

The day of the great journey came.

День великої подорожі настав.

Mara watched from the tower as the ship rose into the sky.

Мара спостерігала з вежі, як корабель піднімався в небо.

Then, a warning bell rang inside the ship.

Тоді всередині корабля залунав попереджувальний дзвін.

Too many tasks were running at once.

Забагато завдань виконувалося одночасно.

The ship's thinking machine was getting confused.

Думаюча машина корабля починала плутатися.

But Mara's instructions woke up.

Але інструкції Мари прокинулися.

They said: "Only do the most important things.

Вони сказали: «Роби лише найважливіші речі.

Let go of the rest."

Відпусти решту.»

The thinking machine listened.

Думаюча машина послухалася.

It kept only the most important task alive.

Вона залишила живим лише найважливіше завдання.

The ship reached the moon.

Корабель досяг місяця.

Afterwards, everyone cheered for the brave travelers.

Після цього всі вітали сміливих мандрівників.

But few cheered for Mara.

Але мало хто вітав Мару.

The towers of instructions she had written were taller than she was.

Вежі інструкцій, які вона написала, були вищі за неї саму.

They kept the ship safe.

Вони тримали корабель у безпеці.

Yet people called them just "the software," not "Mara's work."

Проте люди називали їх просто «програмним забезпеченням», а не «роботою Мари».

Mara did not mind for long.

Мара довго не переймалася.

She knew what she had done.

Вона знала, що зробила.

She gave her work a proud name: software engineering.

Вона дала своїй роботі горде ім'я: програмна інженерія.

She wanted everyone to know that writing instructions for machines was real work, as serious as building bridges or designing engines.

Вона хотіла, щоб усі знали, що написання інструкцій для машин — це справжня робота, така ж серйозна, як будівництво мостів або проектування двигунів.

And the name stuck.

І ім'я прижилося.

Moral: Name your work with pride, and others will learn to respect it.

Мораль: Назви свою роботу з гордістю, і інші навчаться її поважати.