The Inventor Whose Bridge Had No Name

In a land of wide rivers, bridges were precious.

У краї широких річок мости були на вагу золота.

An inventor named Sera had a gift for solving hard problems.

Винахідниця на ім'я Сера мала хист до вирішення складних задач.

She studied how strong structures could hold weight across rushing water.

Вона вивчала, як міцні конструкції можуть утримувати вагу над бурхливою водою.

One day, she discovered a new way to build bridge foundations.

Одного дня вона відкрила новий спосіб будувати фундаменти мостів.

She wrote up her idea and registered it as a patent.

Вона записала свою ідею і зареєструвала її як патент.

A young engineer named Bruno heard about her work.

Молодий інженер на ім'я Бруно почув про її роботу.

He was planning a grand bridge over a deep gorge.

Він планував грандіозний міст над глибокою ущелиною.

Sera shared her drawings and ideas with him.

Сера поділилась з ним своїми кресленнями та ідеями.

They wrote many letters back and forth.

Вони обмінювалися багатьма листами.

She gave him her calculations and her plans.

Вона дала йому свої розрахунки і плани.

The bridge was built and it became famous.

Міст був збудований і став знаменитим.

People came from far away to see it.

Люди приїжджали здалеку, щоб побачити його.

But only Bruno's name was on the plans.

Але лише ім'я Бруно було на кресленнях.

Sera's name was not there.

Імені Сери там не було.

She kept working quietly in her small workshop.

Вона продовжувала тихо працювати у своїй маленькій майстерні.

She invented other useful things too.

Вона також винаходила інші корисні речі.

She never asked for the credit she deserved.

Вона ніколи не просила визнання, яке заслуговувала.

Two hundred years later, a researcher found the old letters.

Двісті років потому дослідник знайшов старі листи.

Now Sera's name is finally in the record books.

Тепер ім'я Сери нарешті є в архівних книгах.