Kathleen Booth, Grace Hopper, and the Pioneers Who Gave Machines Language

Once upon a time, people could only give instructions to computers using long rows of switches and numbers.

Колись давно люди могли давати інструкції комп'ютерам лише за допомогою довгих рядів перемикачів і цифр.

Then, one by one, a group of remarkable women changed everything.

Потім, одна за одною, група видатних жінок змінила все.

Kathleen Booth worked on early computers at Birkbeck College in London and created one of the first assembly languages.

Кетлін Бут працювала з ранніми комп'ютерами в Birkbeck College у Лондоні та створила одну з перших мов асемблера.

Her assembly language let programmers write symbolic instructions instead of raw binary numbers.

Її мова асемблера дозволяла програмістам писати символічні інструкції замість сирих двійкових чисел.

Now the machine could remember commands by name, not just by position.

Тепер машина могла запам'ятовувати команди за назвою, а не лише за позицією.

Kateryna Yushchenko worked in Kyiv and invented the Address programming language in 1955.

Катерина Ющенко працювала в Києві та винайшла мову програмування Address у 1955 році.

She introduced indirect addressing, which meant a program could follow a pointer to find information stored anywhere in memory.

Вона запровадила непряму адресацію, що означало: програма могла слідувати за вказівником, щоб знайти інформацію, збережену будь-де в пам'яті.

This was like leaving a note saying the answer is in the other room.

Це було як залишити записку: відповідь у іншій кімнаті.

Grace Hopper worked in the United States Navy and believed that programming should read like plain English.

Грейс Гоппер служила у ВМС США і вважала, що програмування має читатися як звичайна англійська.

She helped develop COBOL, a language that used words like ADD and MOVE instead of strange codes.

Вона допомогла розробити COBOL — мову, яка використовувала слова ADD і MOVE замість дивних кодів.

Now a business person could read what the machine was doing.

Тепер ділова людина могла читати, що робить машина.

Jean Sammet pushed further and built FORMAC, one of the first languages that could manipulate algebra symbols.

Джін Семмет пішла далі й створила FORMAC — одну з перших мов, що могла маніпулювати алгебраїчними символами.

It wrote mathematical expressions the way mathematicians write them on paper.

Вона записувала математичні вирази так, як математики пишуть їх на папері.

Each of these women solved a real problem that the previous language could not solve.

Кожна з цих жінок вирішувала реальну проблему, яку попередня мова не могла вирішити.

Each language built on the one before it, like floors of a rising tower.

Кожна мова будувалася на попередній, як поверхи зростаючої вежі.

Years passed, and the tower grew very tall.

Роки минали, і вежа ставала дуже високою.

Young students learned new languages without knowing who had laid the first stones.

Молоді студенти вивчали нові мови, не знаючи, хто поклав перші камені.

But the history was there, waiting to be told.

Але історія була там, чекаючи, щоб її розповіли.

These names must not be forgotten.

Ці імена не повинні бути забуті.

Moral: Every language we speak was first spoken by someone brave enough to invent it.

Мораль: Кожну мову, якою ми говоримо, вперше говорив хтось достатньо сміливий, щоб її винайти.