Exodus Paden van Vrijheid

Farao dwong de nakomelingen van Israël om zijn steden te bouwen onder harde zwepen.

Ізраїльтяни стали рабами в Єгипті, тяжко працюючи під жарким сонцем.

God hoorde hun kreunen en verscheen aan Mozes in een struik die brandde zonder as achter te laten.

Бог почув їхні стогони і покликав Мойсея, щоб він вивів народ на волю.

Hij zei tegen Mozes dat hij de farao moest confronteren en vrijheid voor iedere slaaf moest eisen.

Мойсей прийшов до фараона з вимогою: «Відпусти Мій народ!»

Mozes keerde met Aäron terug, hief zijn staf op en Egypte leed onder plagen van bloed, kikkers en duisternis.

Фараон був впертим, тому Бог послав десять страшних кар на єгипетську землю.

Na de laatste nacht waarin de eerstgeborenen stierven, smeekte farao het volk snel te vertrekken.

Остання кара змусила фараона здатися, і народ Ізраїлю вирушив у дорогу.

Families bakten ongezuurd brood, droegen Jozefs beenderen en liepen richting de zee.

Коли вони підійшли до Червоного моря, армія єгиптян почала їх наздоганяти.

Met water voor zich en strijdwagens achter zich strekte Mozes zijn staf uit en de zee spleet als twee glanzende muren.

Бог розділив води моря, і люди перейшли його по суші, як по рівній дорозі.

Israël trok over droog land terwijl het leger verdronk toen het water terugstortte.

У пустелі Бог давав їм манну з неба і воду зі скелі щодня.

Bij de berg Sinaï donderde het terwijl God de Tien Geboden op steen gaf.

Біля гори Синай Мойсей отримав Десять Заповідей на кам'яних таблицях.

Het volk beloofde te gehoorzamen maar vormde al snel een gouden kalf en danste eromheen.

Народ обіцяв слухатися Бога, але іноді їхні серця ставали невірними.

Mozes verbrijzelde de tafelen, smeekte om genade en hieuw nieuwe stenen nadat het kamp zich bekeerde.

Мойсей збудував скинію — пересувний храм, де жила Божа присутність.

Daarna volgden gedetailleerde instructies voor de tabernakel, priesterkleding en dagelijkse offers.

Хмара вдень і стовп вогню вночі вели їх крізь піски та вітри.

Ambachtslieden weefden gordijnen, smeedden de ark en vulden de tent met de geur van zalfolie.

Хоча шлях був довгим, Бог терпляче виховував Свій народ для обіцяної землі.

Gods wolk rustte boven de voltooide tabernakel en leidde de kampen overdag, en vuur leidde 's nachts.

Ця історія вчить нас, що свобода — це шлях довіри до Божого керівництва.

Moraal: Vrijheid blijft bestaan wanneer mensen het verbond herinneren dat hen redde.

Мораль: Справжня свобода знайдена в послуху Богові, який визволяє від кайданів.