De Uitvindster Wier Brug Geen Naam Had

In een land van brede rivieren waren bruggen kostbaar.

У краї широких річок мости були на вагу золота.

Een uitvindster genaamd Sera had een talent voor het oplossen van moeilijke problemen.

Винахідниця на ім'я Сера мала хист до вирішення складних задач.

Ze bestudeerde hoe sterke constructies gewicht konden dragen over ruisend water.

Вона вивчала, як міцні конструкції можуть утримувати вагу над бурхливою водою.

Op een dag ontdekte ze een nieuwe manier om brugfunderingen te bouwen.

Одного дня вона відкрила новий спосіб будувати фундаменти мостів.

Ze schreef haar idee op en registreerde het als patent.

Вона записала свою ідею і зареєструвала її як патент.

Een jonge ingenieur genaamd Bruno hoorde over haar werk.

Молодий інженер на ім'я Бруно почув про її роботу.

Hij plande een groot brug over een diepe kloof.

Він планував грандіозний міст над глибокою ущелиною.

Sera deelde haar tekeningen en ideeën met hem.

Сера поділилась з ним своїми кресленнями та ідеями.

Ze schreven veel brieven heen en weer.

Вони обмінювалися багатьма листами.

Ze gaf hem haar berekeningen en haar plannen.

Вона дала йому свої розрахунки і плани.

De brug werd gebouwd en werd beroemd.

Міст був збудований і став знаменитим.

Mensen kwamen van ver om het te zien.

Люди приїжджали здалеку, щоб побачити його.

Maar alleen Bruno's naam stond op de plannen.

Але лише ім'я Бруно було на кресленнях.

Sera's naam was er niet.

Імені Сери там не було.

Ze bleef rustig werken in haar kleine werkplaats.

Вона продовжувала тихо працювати у своїй маленькій майстерні.

Ze vond ook andere nuttige dingen uit.

Вона також винаходила інші корисні речі.

Ze vroeg nooit om de erkenning die ze verdiende.

Вона ніколи не просила визнання, яке заслуговувала.

Tweehonderd jaar later vond een onderzoeker de oude brieven.

Двісті років потому дослідник знайшов старі листи.

Nu staat Sera's naam eindelijk in de geschiedenisboeken.

Тепер ім'я Сери нарешті є в архівних книгах.