Шістка ENIAC: Вони Винайшли Те, Як Виправляти Програму
De ENIAC Zes: Zij Vonden Uit Hoe Je een Programma Repareert
Шість жінок, найнятих для роботи з першим потужним комп'ютером у світі, не мали інструкції, тому вони винайшли мистецтво налагодження, тестування та документування коду з нуля.
Після Другої світової війни найпотужніший комп'ютер у світі стояв у будівлі у Філадельфії.
Na de Tweede Wereldoorlog stond de krachtigste computer ter wereld in een gebouw in Philadelphia.
Він називався ENIAC.
Het heette ENIAC.
Він заповнював цілу кімнату дротами, трубками та мигаючими вогнями.
Het vulde een hele kamer met draden, buizen en knipperende lampjes.
Шість жінок найняли, щоб змусити його працювати.
Zes vrouwen werden aangesteld om het te laten werken.
Їх звали Кетлін МакНалті, Джин Бартік, Бетті Голбертон, Марлін Мелцер, Рут Тейтельбаум і Френсес Спенс.
Hun namen waren Kathleen McNulty, Jean Bartik, Betty Holberton, Marlyn Meltzer, Ruth Teitelbaum en Frances Spence.
У них не було інструкції.
Ze hadden geen instructiehandleiding.
Ніхто раніше ніколи не програмував такий комп'ютер.
Niemand had ooit een computer als deze geprogrammeerd.
Їм довелося винаходити метод у процесі роботи.
Ze moesten de methode ter plekke uitvinden.
Щоб програмувати ENIAC, їм доводилося простежувати шляхи через сотні схем проводки.
Om ENIAC te programmeren, moesten ze paden volgen door honderden bedrading diagrammen.
Не було екрана, на який можна було б дивитися.
Er was geen scherm om naar te kijken.
Не було коду для читання в тому розумінні, в якому ми розуміємо його сьогодні.
Er was geen code om te lezen op de manier zoals we die nu begrijpen.
Помилка означала неправильний дріт або неправильне положення перемикача десь у стіні металу і скла.
Een fout betekende een verkeerde draad of een verkeerde schakelaarinstellinggens in een wand van metaal en glas.
Коли машина давала неправильну відповідь, жінки мали з'ясувати, чому.
Wanneer de machine het verkeerde antwoord gaf, moesten de vrouwen uitvinden waarom.
Це був початок налагодження.
Dit was het begin van het debuggen.
Вони винайшли тестові випадки.
Ze bedachten testgevallen.
Вони запускали одне й те саме обчислення кількома способами, щоб виловити помилки.
Ze voerden dezelfde berekening op meerdere manieren uit om fouten te ontdekken.
Вони створювали письмові записи кожного налаштування, щоб обчислення можна було точно повторити.
Ze maakten schriftelijke verslagen van elke configuratie zodat een berekening exact herhaald kon worden.
Вони виробили звички, які зробили програмування ремеслом, якому можна навчити.
Ze ontwikkelden gewoonten die van programmeren een leerbaar vak maakten.
Після війни вони перейшли до іншої роботи.
Na de oorlog gingen ze verder met ander werk.
Бетті Голбертон допомогла розробити перші програмні інструменти.
Betty Holberton hielp de eerste software-tools te ontwikkelen.
Джин Бартік керувала командами, які будували наступне покоління комп'ютерів.
Jean Bartik leidde teams die de volgende generatie computers bouwden.
Їхні методи поширювалися без визнання, поглинуті галуззю, яка не завжди пам'ятала, звідки прийшли ці методи.
Hun methoden verspreidden zich zonder erkenning, opgenomen in een vakgebied dat niet altijd onthoudt waar de methoden vandaan kwamen.
Але те, як програміст сьогодні перевіряє свою роботу, пише тест і веде журнал змін, ці звички були сформовані в тій кімнаті, тими шістьма жінками, з патч-кордами та терпінням.
Maar de manier waarop een programmeur vandaag zijn werk controleert, een test schrijft en een logboek bijhoudt van wat ze hebben veranderd, die gewoonten werden gevormd in die kamer, door die zes vrouwen, met patchkabels en geduld.
Мораль: Кожне ремесло потребує своїх перших майстрів, і саме забуті майстри найбільше сформували це ремесло.
Moraal: Elk vak heeft zijn eerste meesters nodig, en de meesters die vergeten zijn, hebben het vak het meest gevormd.