Винахідниця, Чий Міст Не Мав Імені

У краї широких річок мости були на вагу золота.

In een land van brede rivieren waren bruggen kostbaar.

Винахідниця на ім'я Сера мала хист до вирішення складних задач.

Een uitvindster genaamd Sera had een talent voor het oplossen van moeilijke problemen.

Вона вивчала, як міцні конструкції можуть утримувати вагу над бурхливою водою.

Ze bestudeerde hoe sterke constructies gewicht konden dragen over ruisend water.

Одного дня вона відкрила новий спосіб будувати фундаменти мостів.

Op een dag ontdekte ze een nieuwe manier om brugfunderingen te bouwen.

Вона записала свою ідею і зареєструвала її як патент.

Ze schreef haar idee op en registreerde het als patent.

Молодий інженер на ім'я Бруно почув про її роботу.

Een jonge ingenieur genaamd Bruno hoorde over haar werk.

Він планував грандіозний міст над глибокою ущелиною.

Hij plande een groot brug over een diepe kloof.

Сера поділилась з ним своїми кресленнями та ідеями.

Sera deelde haar tekeningen en ideeën met hem.

Вони обмінювалися багатьма листами.

Ze schreven veel brieven heen en weer.

Вона дала йому свої розрахунки і плани.

Ze gaf hem haar berekeningen en haar plannen.

Міст був збудований і став знаменитим.

De brug werd gebouwd en werd beroemd.

Люди приїжджали здалеку, щоб побачити його.

Mensen kwamen van ver om het te zien.

Але лише ім'я Бруно було на кресленнях.

Maar alleen Bruno's naam stond op de plannen.

Імені Сери там не було.

Sera's naam was er niet.

Вона продовжувала тихо працювати у своїй маленькій майстерні.

Ze bleef rustig werken in haar kleine werkplaats.

Вона також винаходила інші корисні речі.

Ze vond ook andere nuttige dingen uit.

Вона ніколи не просила визнання, яке заслуговувала.

Ze vroeg nooit om de erkenning die ze verdiende.

Двісті років потому дослідник знайшов старі листи.

Tweehonderd jaar later vond een onderzoeker de oude brieven.

Тепер ім'я Сери нарешті є в архівних книгах.

Nu staat Sera's naam eindelijk in de geschiedenisboeken.