Жінка, Яка Слухала Сонце

Під час великої війни вчена на ім'я Роза працювала над секретними підслуховуючими машинами.

Während eines großen Krieges arbeitete eine Wissenschaftlerin namens Rosa an geheimen Hörmaschinen.

Машини могли чути далекі речі, яких ніхто інший не міг почути.

Die Maschinen konnten ferne Dinge hören, die sonst niemand hören konnte.

Вони називали це радаром.

Sie nannten es Radar.

Коли війна закінчилась, Роза не припинила слухати.

Als der Krieg endete, hörte Rosa nicht auf zu lauschen.

Вона направила старі машини вгору, до неба.

Sie richtete die alten Maschinen auf den Himmel.

Вона направила їх на Сонце.

Sie richtete sie auf die Sonne.

Одного ранку вона почула щось дивне.

Eines Morgens hörte sie etwas Seltsames.

Гучний вибух, немов крик з небес.

Ein lauter Ausbruch, wie ein Schrei aus dem Himmel.

Вона записала це.

Sie schrieb es auf.

Вона почула це знову.

Sie hörte es wieder.

І знову.

Und wieder.

Роза сказала іншим вченим: небо говорить радіохвилями.

Rosa sagte den anderen Wissenschaftlern: Der Himmel spricht in Radiowellen.

Ніхто раніше цього не знав.

Niemand hatte das zuvor gewusst.

Вона допомогла побудувати нову науку під назвою радіоастрономія.

Sie half dabei, eine neue Wissenschaft namens Radioastronomie aufzubauen.

Але тоді начальники дізнались, що вона вийшла заміж.

Aber dann erfuhren die Vorgesetzten, dass sie geheiratet hatte.

У ті часи заміжнім жінкам не дозволяли продовжувати працювати.

In jenen Tagen durften verheiratete Frauen nicht weiterarbeiten.

Роза змушена була піти.

Rosa musste gehen.

Вона нічого не сказала зі злістю.

Sie sagte nichts Böses.

Вона тихо пішла додому.

Sie ging still nach Hause.

Минуло багато років.

Viele Jahre vergingen.

Інші вчені прочитали її старі статті.

Andere Wissenschaftler lasen ihre alten Arbeiten.

Вони сказали: ця жінка розпочала все.

Sie sagten: Diese Frau hat alles begonnen.

Роза посміхнулась здалеку.

Rosa lächelte aus der Ferne.