Левит: Взірці святості

Бог покликав Мойсея зі скинії, щоб навчити народ жити в Його присутності.

Verse kampvuren omringden de tent toen God vanuit de tabernakel tot Mozes sprak.

Він дав взірці жертвоприношень, щоб люди могли виявляти вдячність і шукати прощення.

Hij beval priesters offers te brengen zodat het volk vrede kon herstellen na zonde.

Ці ритуали нагадували Ізраїлю, що гріх має ціну, а Бог — святий.

Graan-, gemeenschap-, schulden brandoffers leerden elk een andere manier om dichterbij te komen.

Священики, такі як Аарон, були обрані, щоб бути посередниками між Богом і людьми.

Bloed gesprenkeld op het altaar herinnerde iedereen dat het leven alleen aan God toebehoorde.

Вони мали носити спеціальний одяг і піклуватися про священний вогонь щодня.

Aäron en zijn zonen werden gewassen, in blauw en goud gekleed en gezalfd voor dienst.

Бог пояснив різницю між чистим і нечистим, навчаючи народ дисципліни і поваги.

Vuur sloeg uit van Gods aanwezigheid om het altaar te ontsteken en waarschuwde het kamp om aanbidding met ontzag te benaderen.

Ці правила щодо їжі та життя виділяли Ізраїль серед інших народів навколо.

Wetten legden uit welke dieren rein waren voor maaltijden en welke wezens ziekte droegen.

Раз на рік наступав День Викуплення, коли первосвященик входив у Святе Святих.

Moeders, boeren en herders leerden hoe reinigingsriten hen opnieuw bij de gemeenschap brachten.

Це був особливий день очищення від усіх провин для цілої громади.

Op de Grote Verzoendag toonden twee bokken het volk genade, één geofferd en één naar de woestijn gestuurd.

Закони Левита також навчали бути добрими до бідних, сиріт та іноземців.

De heiligheidswet riep buren op graan voor de armen te laten liggen en wraak te weigeren.

«Люби свого ближнього, як самого себе», — було головною заповіддю в цьому сувої.

Het gebood Israël geen wrede afgoden te kopiëren of dagloners tot na zonsondergang uit te buiten.

Бог встановив свята, щоб народ міг радіти і пам'ятати про Його чудеса.

Priesters bewaakten het heiligdom terwijl ze hun eigen hart tegen wijn en trots beschermden.

Суботи та ювілейні роки давали відпочинок землі та волю боржникам.

De feesten van Pascha, Weken en Loofhutten vormden een kalender van dankbaarheid door het jaar heen.

Ця книга — взірець того, як святість пронизує кожну частину щоденного життя.

Sabbatjaren en Jubelhoorns leerden het land rusten en families verloren huizen terug te krijgen.

Це шлях до того, щоб відображати Божий характер у всьому, що ми робимо.

Zegeningen beloofden regen en veiligheid als het verbond geëerd bleef, maar ballingschap als verharde harten weigerden.

Мораль: Бути святим — означає жити так, щоб Божа любов і правда були видимі для всіх.

Moraal: Heiligheid bloeit wanneer gerechtigheid, aanbidding en compassie samen optrekken.