Суддів: Цикли милосердя

Після смерті Ісуса Навина народ Ізраїлю почав забувати про Божі закони.

Nadat Jozua gestorven was, vroegen de stammen God wie hen in de volgende veldslagen moest leiden.

Вони почали жити, як сусідні народи, поклоняючись ідолам і забуваючи істину.

Juda trok als eerste op en veroverde belangrijke steden terwijl het het verzoek van Kaleb om Hebron eerde.

Через це вороги почали пригноблювати їх, роблячи їхнє життя дуже важким.

Toch lieten veel stammen enclaves van Kanaänieten staan, omdat hun strijdwagens en allianties hen afschrikten.

Народ плакав і кликав на допомогу, і Бог щоразу посилав їм рятівників.

Een engel in Bochim waarschuwde dat compromis doornen in Israëls zijde zouden worden.

Ці лідери, відомі як судді, вели народ до свободи і повернення до віри.

Het volk ging telkens heen en weer tussen God vergeten, onderdrukking door buren en roepen om redding.

Пророчиця Девора закликала воїнів до битви, довіряючи Божому великому плану.

Othniël, Ehud en Samgar stonden afzonderlijk op om indringers terug te dringen en rust te herstellen.

Гедеон з невеликим загоном переміг велику армію лише за допомогою віри.

Debora en Barak luisterden naar Gods plan en Jaël beëindigde Sisera's wreedheid met moed.

Самсон отримав неймовірну силу, щоб захищати народ від могутніх ворогів.

Gideon brak een afgodenpaal af, leidde driehonderd fakkeldragers en joeg de Midianieten weg.

Але навіть ці герої мали свої слабкості, показуючи, що всі люди недосконалі.

Jefta onderhandelde met Ammon, vertrouwde op God, maar uitte een overhaaste gelofte die droefheid bracht.

Щоразу, коли суддя помирав, народ знову повертався до своїх старих помилок.

Simsons kracht verijdelde Filistijnse plannen zelfs wanneer zijn woede en geheimen zijn pad verwarden.

Цикл забуття і порятунку повторювався знову і знову протягом багатьох років.

Na herhaalde vrede vervielen de stammen opnieuw in afgoden en gewelddadige stamvetes.

Це був час, коли кожен робив те, що здавалося йому правильним.

Micha's huisschrijn en de rondtrekkende Danieten toonden hoe verward de aanbidding was geworden.

Народ почав розуміти, що їм потрібен постійний лідер і чисте серце.

De tragedie van een Leviet in Gibea deed Benjamin bijna verdwijnen en toonde hoe ver rechtvaardigheid was gedaald.

Але Бог залишався милосердним, ніколи не залишаючи Своїх дітей без надії.

Door het boek Rechters heen benadrukte de zin er was geen koning de crisis van gezamenlijke richting.

Кожен цикл показував Боже терпіння до Свого впертого і непостійного народу.

Elke bevrijder was beperkt en wees het volk op een diepere behoefte aan trouwe leiding.

Мораль: Справжній спокій приходить лише тоді, коли ми обираємо вірність замість хаосу.

Moraal: Gemeenschappen hebben trouw geheugen en rechtvaardigheid nodig of ze glijden af in chaos.