Печера і тринадцять друзів
The Cave and the Thirteen Friends
Це історія про тринадцятьох друзів, чия пригода виявилася складнішою, ніж вони чекали. Вона навчає мужності, надії та сили спільної роботи, яка допомагає долати великі проблеми.
Колись у країні під назвою Таїланд жили тринадцять друзів.
Once upon a time, in a land called Thailand, there lived thirteen friends.
Дванадцятеро були юні хлопці, які обожнювали грати у футбол.
Twelve were young boys who loved to play soccer.
А один був їхнім добрим тренером, який піклувався про них, мов батько.
One was their kind coach who cared for them like a father.
Одного сонячного дня після тренування хлопці відчули себе сміливими й допитливими.
One sunny day after soccer practice, the boys felt brave and curious.
«Давайте дослідимо велику печеру!»
"Let's explore the big cave!"
сказали вони.
they said.
Тренер усміхнувся й погодився піти з ними.
The coach smiled and agreed to go with them.
Печера була темною й загадковою.
The cave was dark and mysterious.
Зі стелі крапала вода, мов тихий дощик.
Water dripped from the ceiling like gentle rain.
Друзі йшли все глибше в печеру, сміялися й розмовляли.
The friends walked deeper and deeper into the cave, laughing and talking.
Але поки вони були всередині, небо розсердилося.
But while they were inside, the sky grew angry.
Надворі почалася злива.
Heavy rain began to fall outside.
Дощ був такий сильний, що вода вривалася в печеру, мов голодна річка.
The rain was so strong that water rushed into the cave like a hungry river.
Скоро вода перекрила їм шлях назовні.
Soon, the water blocked their way out.
Тринадцять друзів опинилися в пастці на маленькому сухому майданчику глибоко в печері.
The thirteen friends were trapped in a small, dry place deep in the cave.
У них не було їжі й жодного способу покликати на допомогу.
They had no food and no way to call for help.
Минали дні.
Days passed.
Хлопці з тренером зберігали спокій і ділилися тією крихтою води, яку знаходили.
The boys and their coach stayed calm and shared what little water they could find.
Тренер учив їх медитувати й не втрачати надії.
The coach taught them to meditate and stay hopeful.
«Хтось нас знайде»,— лагідно казав він.
"Someone will find us," he said with a gentle voice.
На поверхні їхні родини плакали й хвилювалися.
Above ground, their families cried and worried.
Люди з усього світу приїхали допомагати.
People from all over the world came to help.
Відважні дайвери, кмітливі інженери й дужі робітники працювали разом, мов мурахи, що зводять мурашник.
Brave divers, smart engineers, and strong workers all worked together like ants building a hill.
Протягом вісімнадцяти довгих днів рятувальники шукали й планували.
For eighteen long days, the rescue team searched and planned.
Нарешті сміливі дайвери знайшли тринадцятьох друзів живими в їхній маленькій печерній кімнаті.
Finally, brave divers found the thirteen friends alive in their small cave room.
Та вибратися було небезпечно.
But getting out was dangerous.
Печера все ще була повна води, а шлях залишався довгим і темним.
The cave was still full of water, and the path was long and dark.
Особливі дайвери мусили переносити кожного хлопця крізь підводні тунелі по одному.
Special divers had to carry each boy through the underwater tunnels, one by one.
Знадобилося три дні, щоб безпечно вивести всіх додому.
It took three days to bring everyone home safely.
Коли з печери вийшов останній хлопець, увесь світ святкував, наче це було велике свято.
When the last boy came out of the cave, the whole world celebrated like it was a holiday.
Тринадцять друзів зрозуміли, що сміливість означає зберігати спокій, навіть коли страшно.
The thirteen friends learned that courage means staying calm when scared.
Вони дізналися, що надія може освіти навіть найтемнішу печеру.
They learned that hope can light up even the darkest cave.
Найважливіше — вони зрозуміли, що люди з добрими серцями, працюючи разом, можуть зрушити гори й осушити моря.
Most importantly, they learned that when people work together with kind hearts, they can move mountains and empty seas.
І відтоді, коли діти чули цю історію, вони пам'ятали: якою б темною не здавалася твоя печера, завжди є люди, яким ти небайдужий, і вони шукатимуть, доки не повернуть тебе додому.
And from that day on, whenever children heard this story, they remembered: no matter how dark your cave might seem, there are always people who care about you and will never stop looking until they bring you home.
Коли ми працюємо разом з любов'ю й не втрачаємо надії, зможемо здолати будь-який виклик, яким би великим він не здавався.
When we work together with love and never give up hope, we can overcome any challenge, no matter how big it seems.