Останній із могікан
The Last of the Mohicans
Під час війни між французами й індіанцями дві доньки британського офіцера мандрують небезпечними лісами з провідником і його друзями з племені. Їхня подорож стає боротьбою за життя й трагічним свідченням зникнення гордого народу.
Я останній орел у цих горах.
I am the last eagle in these mountains.
Мій дідусь розповідав мені історії про давні часи.
My grandfather told me stories about the old days.
Тоді тут літало багато орлів.
Back then, many eagles flew here.
Ми були королями неба.
We were the kings of the sky.
Тепер я сиджу сам на своєму камені.
Now I sit alone on my rock.
Під собою я бачу дивні події.
Below me, I see strange things happening.
Дві молоді жінки йдуть лісом.
Two young women walk through the forest.
Вони виглядають наляканими.
They look scared.
Позаду тихо йдуть лихі люди з рушницями.
Behind them, bad men with guns follow quietly.
Жінки не знають про небезпеку.
The women do not know about the danger.
Я пам'ятаю свого друга Соколине Око.
I remember my friend Hawk-Eye.
Він білий чоловік, але думає, як птах.
He is a white man, but he thinks like a bird.
Він добре знає ліс.
He knows the forest well.
Він іде з Чингачгуком, останнім із давніх людей, які жили тут спершу.
He walks with Chingachgook, the last of the old people who lived here first.
У Чингачгука є син на ім'я Ункас.
Chingachgook has a son named Uncas.
Ункас хоробрий і сильний.
Uncas is brave and strong.
З моєї висоти я бачу все.
From my high place, I see everything.
Лихі люди хочуть скривдити жінок.
The bad men want to hurt the women.
Але Соколине Око, Чингачгук і Ункас поспішають на допомогу.
But Hawk-Eye, Chingachgook, and Uncas are coming to help.
У лісі точиться бій.
There is fighting in the forest.
Рушниці гучно стріляють.
Guns make loud noises.
Люди кричать і біжать.
Men shout and run.
Я лечу над усіма ними.
I fly above them all.
Хотів би допомогти, але я лише один старий орел.
I wish I could help, but I am just one old eagle.
Бій триває кілька днів.
The fighting goes on for days.
Гинуть добрі люди.
Good men die.
Гинуть і лихі люди.
Bad men die.
Ліс знову стихає.
The forest becomes quiet again.
Зрештою молодий Ункас гине, намагаючись урятувати одну жінку.
In the end, young Uncas dies trying to save one woman.
Його батько Чингачгук плаче.
His father Chingachgook cries.
Тепер у нього немає сина.
Now he has no son.
Тепер він останній зі свого народу, як і я останній орел.
Now he is the last of his people, like I am the last eagle.
Жінки йдуть туди, де безпечно.
The women go away to safety.
Соколине Око залишається зі своїм сумним другом.
Hawk-Eye stays with his sad friend.
Я лечу до свого гнізда сам.
I fly to my nest alone.
Вітер шепоче давні пісні, яких уже ніхто не пам'ятає.
The wind whispers old songs that no one remembers anymore.
Скоро й мене не стане.
Soon, I will be gone too.
Хто ж тоді охоронятиме ці гори?
Then who will watch over these mountains?
Старі часи минули.
The old days are finished.
Надходять нові часи.
New days are coming.
Але деякі історії ніколи не закінчуються.
But some stories never end.
Вони живуть у вітрі, в скелях, у пам'яті останніх, хто залишився.
They live in the wind, in the rocks, in the memory of the last ones who remain.