Хатинка в лісі

Я розумний телефон.

I am a smart phone.

Так, ти прочитав правильно.

Yes, you read that right.

Я можу думати й відчувати.

I can think and feel.

Учора моя господарка Емма впустила мене в лісі.

My owner Emma dropped me in the forest yesterday.

Тепер я самотній під великим деревом.

Now I am alone under a big tree.

Повз проходить дівчинка.

A girl walks by.

Вона виглядає загубленою й наляканою.

She looks lost and scared.

Її звуть Люсі.

Her name is Lucy.

Я чую, як вона плаче.

I can hear her crying.

Їй потрібна допомога, щоб знайти дорогу додому.

She needs help to find her way home.

Я роблю свій екран дуже яскравим.

I make my screen light up very bright.

Люсі бачить мене й підіймає.

Lucy sees me and picks me up.

Телефон!

"A phone!"

— каже вона.

she says.

Може, я зможу покликати на допомогу.

"Maybe I can call for help."

Але тут немає сигналу.

But I have no signal here.

Ліс надто густий.

The forest is too thick.

Люсі знову йде далі.

Lucy starts walking again.

Вона несе мене в руці.

She carries me in her hand.

Ми йдемо годинами.

We walk for hours.

Сонце заходить.

The sun goes down.

Стає темно і холодно.

It gets dark and cold.

Люсі дуже втомилася.

Lucy is very tired.

Тоді ми бачимо світло між деревами.

Then we see a light between the trees.

Це маленька дерев'яна хатинка.

It is a small wooden hut.

З димаря йде дим.

Smoke comes from the chimney.

Вона виглядає теплою й безпечною.

It looks warm and safe.

Люсі стукає у двері.

Lucy knocks on the door.

Їх відчиняє старенька жінка.

An old woman opens it.

У неї добрі очі й широка усмішка.

She has kind eyes and a big smile.

Заходь, люба дитино,

"Come in, dear child,"

— каже вона.

she says.

Ти виглядаєш змерзлою й голодною.

"You look cold and hungry."

Жінка дає Люсі гарячий суп і хліб.

The woman gives Lucy hot soup and bread.

Вона дає Люсі й тепле ліжко.

She gives Lucy a warm bed too.

Я лежу на столі й усе спостерігаю.

I sit on the table and watch everything.

Вранці жінка показує Люсі дорогу додому.

In the morning, the woman shows Lucy the way home.

Але спершу вона дарує Люсі подарунок.

But first, she gives Lucy a gift.

Це чарівний компас.

It is a magic compass.

Він завжди допоможе тобі знайти шлях,

"This will always help you find your way,"

— каже вона.

she says.

Люсі дякує жінці.

Lucy thanks the woman.

Вона бере мене й іде за компасом.

She picks me up and follows the compass.

Невдовзі ми вже в місті.

Soon we are back in town.

Родина Люсі дуже рада її бачити.

Lucy's family is so happy to see her.

Люсі залишає собі і компас, і мене.

Lucy keeps both the compass and me.

Вона каже, що ми врятували їй життя.

She says we saved her life.

Тепер я не просто телефон.

Now I am not just a phone.

Я телефон-герой.

I am a hero phone.

І більше я ніколи не сам.

And I am never alone again.