Анансі та хранителька надії

Давним-давно вся надія світу жила в одному особливому горщику.

Long ago, all the hope in the world lived in one special pot.

Стара жінка берегла цей горщик у своєму домі.

An old woman kept this pot safe in her house.

Її називали Хранителькою Надії. Анансі-павук почув про цей горщик.

She was called the Hope Holder. Anansi the spider heard about this pot.

Він захотів забрати всю надію собі.

He wanted to take all the hope for himself.

Анансі був дуже кмітливим, але й дуже жадібним.

Anansi was very clever but also very greedy.

Темної ночі Анансі прийшов до хати старої жінки.

One dark night, Anansi went to the old woman's house.

Він рухався абсолютно тихо.

He was very quiet.

Стара жінка спала.

The old woman was sleeping.

Анансі знайшов горщик і забрав його. Анансі поніс важкий горщик до найвищого дерева в лісі.

Anansi found the pot and took it. Anansi carried the heavy pot to the tallest tree in the forest.

Він хотів сховати його на верхівці, щоб ніхто не знайшов.

He wanted to hide the pot at the top where no one could find it.

Він прив’язав горщик до свого живота мотузкою.

He tied the pot to his belly with rope.

Анансі почав дертися на дерево.

Anansi started to climb the tree.

Але горщик був великий і важкий.

But the pot was big and heavy.

Він бився об стовбур.

It kept hitting the tree.

Анансі не міг нормально лізти з горщиком на животі.

Anansi could not climb well with the pot on his belly.

Унизу спостерігав його молодший син.

Anansi's young son was watching from below.

Хлопчик гукнув угору до батька.

The boy called up to his father.

«Тату, а чому ти не прив’яжеш горщик за спину?»

"Papa, why don't you tie the pot to your back?"

«Так тобі буде легше лізти!»

"Then you can climb better!"

Анансі зупинився.

Anansi stopped climbing.

Він відчув лють і сором.

He felt very angry and foolish.

Ось він, намагається залишити всю мудрість і надію собі.

Here he was, trying to keep all the wisdom and hope for himself.

А його власна дитина виявилася розумнішою!

But his own child was smarter than him!

У гніві Анансі жбурнув горщик з дерева.

In his anger, Anansi threw the pot down from the tree.

Горщик розбився на безліч уламків, щойно торкнувся землі.

The pot broke into many pieces when it hit the ground.

Уся надія вилетіла звідти, мов яскраві метелики.

All the hope flew out like bright butterflies.

Надія розлетілася світом.

The hope spread all around the world.

Вона дісталася кожній людині, кожній тварині й кожному місцю.

It went to every person, every animal, and every place.

Тепер у кожного є трохи надії.

Now everyone had some hope.

Тому сьогодні ніхто не володіє всією надією.

That is why today, no one person has all the hope.

Кожен носить у собі її частинку.

Everyone has a little bit of hope inside them.

І саме так і має бути.

And that is how it should be.