Анансі та ліки сміху
Anansi and the Laughter Medicine
Щоб повернути радість сумному лісу, Анансі вирушає по чарівні ліки сміху, але вчиться: вони діють лише тоді, коли ділитися ними з усіма.
Давним-давно був павук на ім'я Анансі.
Long ago, there was a spider named Anansi.
Він був дуже кмітливий, але й дуже хитрий.
He was very clever but also very tricky.
Одного дня всі тварини в лісі були дуже сумні.
One day, all the animals in the forest were very sad.
Вони не усміхалися.
They did not smile.
Вони не сміялися.
They did not laugh.
Ліс став тихим і темним.
The forest was quiet and dark.
Анансі це побачив і подумав,
Anansi saw this and thought,
«Я маю допомогти їм знову відчути радість.»
"I must help them feel happy again."
Він почув про особливі ліки, які можуть змусити людей сміятися.
He heard about special medicine that could make people laugh.
Ці ліки були далеко, на вершині високої гори.
This medicine was far away on top of a tall mountain.
Гора була небезпечною і важкою для сходження.
The mountain was dangerous and hard to climb.
Анансі вирішив дістати ці ліки.
Anansi decided to get this medicine.
Він зібрав сумку й вирушив у дорогу.
He packed his bag and started walking.
Він ішов багато днів.
He walked for many days.
Шлях був довгим і важким.
The road was long and difficult.
Нарешті Анансі дістався гори.
Finally, Anansi reached the mountain.
Він підіймався все вище й вище.
He climbed up and up.
Його ноги втомилися.
His legs were tired.
У нього боліли руки.
His hands hurt.
Але він не зупинявся.
But he did not stop.
На вершині гори Анансі знайшов маленьку пляшечку.
At the top of the mountain, Anansi found a small bottle.
Усередині пляшечки була золота рідина.
Inside the bottle was golden liquid.
Це були ліки від сміху.
This was the laughter medicine.
Анансі був дуже щасливий.
Anansi was very happy.
Він поклав пляшечку в сумку й почав спускатися з гори.
He put the bottle in his bag and started to go down the mountain.
Але Анансі спало на думку дещо погане.
But Anansi had a bad idea.
Він подумав,
He thought,
«Може, залишити ці ліки собі?»
"Maybe I should keep this medicine for myself."
«Тоді щасливим буду лише я.»
"Then only I will be happy."
Спускаючись, Анансі відкрив пляшечку.
As he walked down, Anansi opened the bottle.
Він випив трохи ліків.
He drank a little bit of the medicine.
Він почав сміятися й сміятися.
He started to laugh and laugh.
Але сталося щось дивне.
But then something strange happened.
Чим більше Анансі сміявся сам, тим менш щасливим себе відчував.
The more Anansi laughed alone, the less happy he felt.
Ліки не діяли добре, коли він був егоїстом.
The medicine did not work well when he was selfish.
Анансі зрозумів свою помилку.
Anansi realized his mistake.
Він щодуху помчав назад до лісу.
He ran back to the forest as fast as he could.
Коли він повернувся, то поділився ліками з усіма тваринами.
When he got home, he shared the medicine with all the animals.
Він дав трохи кролику, пташці, мавпі та всім іншим.
He gave some to the rabbit, the bird, the monkey, and all the others.
Незабаром усі сміялися разом.
Soon, everyone was laughing together.
Ліс знову наповнився радісними звуками.
The forest was full of happy sounds again.
Анансі зрозумів, що щастя краще, коли ним ділишся з іншими.
Anansi learned that happiness is better when you share it with others.
Уперше він відчув справжню радість.
He felt truly happy for the first time.
Відтоді Анансі завжди ділився добрими речами з друзями.
From that day on, Anansi always shared good things with his friends.
І ліс завжди був наповнений сміхом.
And the forest was always full of laughter.