Анансі та пагорби ямсу
Anansi and the Yam Hills
Павук Анансі привласнює пагорби з соковитим ямсом, хоча не доклав до них жодної праці, та Бог Небес бачить його брехню. Без чесної роботи Анансі розуміє, що не втримати те, що тобі не належить.
Колись давно павук Анансі був дуже ледачим.
Long ago, Anansi the spider was very lazy.
Він не любив працювати.
He did not like to work.
Але він постійно був голодний.
But he was always hungry.
Одного дня Анансі побачив великі пагорби, вкриті ямсом.
One day, Anansi saw big hills covered with yam plants.
Бульби виглядали великими й солодкими.
The yams looked big and sweet.
Анансі хотів з’їсти їх усі.
Anansi wanted to eat them all.
«Я зроблю ці пагорби ямсу своїми,»
"I will make these yam hills mine,"
— сказав Анансі.
said Anansi.
«Але я не хочу працювати заради них.»
"But I don't want to work for them."
Анансі вигадав хитрий план.
Anansi had a clever idea.
Він пішов до селища й оголосив усім,
He went to the village and told everyone,
«Я тепер володію всіма цими ямсовими пагорбами.»
"I own all the yam hills now."
«Ніхто не може брати ямс, не заплативши мені.»
"No one can take yams without paying me."
Люди дуже здивувалися.
The people were surprised.
«Але ж це ми посадили цей ямс,»
"But we planted these yams,"
— заперечили вони.
they said.
«Ми тяжко працювали, щоб він виріс.»
"We worked hard to grow them."
«Це не має значення,»
"That doesn't matter,"
— відповів Анансі.
said Anansi.
«Тепер ці пагорби належать мені.»
"The hills are mine now."
«Ви мусите віддавати мені половину всього, що забираєте.»
"You must give me half of everything you take."
Люди розгнівалися, але Анансі вмів добре говорити.
The people were angry, but Anansi was very clever with words.
Він змусив їх повірити своїй вигадці.
He made them believe his story.
Невдовзі Анансі розбагатів.
Soon, Anansi became rich.
Він сидів у затінку, поки інші працювали.
He sat in the shade while others worked.
Він їв найкращий ямс, поки інші голодували.
He ate the best yams while others went hungry.
Але Небесний Бог усе бачив.
But the Sky God was watching.
Він стежив за тим, що робив Анансі.
He saw what Anansi was doing.
Якось вранці Анансі прокинувся й пішов до своїх пагорбів.
One morning, Anansi woke up and went to his yam hills.
Та щось було не так.
But something was wrong.
Увесь ямс зник!
All the yams were gone!
Пагорби спорожніли.
The hills were empty.
«Де мій ямс?»
"Where are my yams?"
— вигукнув Анансі.
cried Anansi. A voice came from the sky.
З неба пролунув голос.
It was the Sky God.
Це був Небесний Бог.
"Anansi, you did not plant these yams."
«Анансі, ти не садив цього ямсу.»
"You did not water them."
«Ти його не поливав.»
"You did not work for them."
«Ти не працював, щоб він виріс.»
"So they are not yours."
«Тож він не твій.»
"But I was so clever!"
«Але ж я був такий кмітливий!»
said Anansi.
— заперечив Анансі.
"Being clever is good,"
«Бути кмітливим — добре,»
said the Sky God.
— відповів Небесний Бог.
"But using your cleverness to cheat others is wrong."
«Але використовувати розум, щоб ошукувати інших, — погано.»
"The yams have gone back to the people who really worked for them."
«Ямс повернувся до людей, які справді за нього працювали.»
Anansi learned that day that cleverness without hard work and honesty brings nothing good.
Того дня Анансі зрозумів, що хитрість без праці й чесності не приносить добра.
From that day on, Anansi had to work for his own food like everyone else.