Осел, який ніс святиню
The Donkey Carrying the Image
Осел несе золоту статую й радіє шані людей, не розуміючи, що кланяються не йому, а святині на його спині.
Осел ніс на спині статую божества.
A donkey was carrying a statue of a god on his back.
Статуя була зроблена із золота й була дуже гарною.
The statue was made of gold and was very beautiful.
Люди на дорозі бачили статую й уклонялися в молитві.
People on the road saw the statue and bowed down to pray.
Осел подумав, що люди кланяються йому.
The donkey thought the people were bowing to him.
Він відчув себе дуже гордим і значним.
He felt very proud and important.
«Погляньте на мене!»
"Look at me!"
— подумав він.
he thought.
«Усі мене люблять».
"Everyone loves me."
«Я такий особливий!»
"I am so special!"
Осел почав іти повільно.
The donkey started to walk slowly.
Він хотів, щоб усі краще його бачили.
He wanted everyone to see him better.
Він тримав голову високо й почувався королем.
He held his head high and felt like a king.
Але тоді власник осла зняв статую з його спини.
But then the donkey's owner took the statue off his back.
Люди перестали вклонятися.
The people stopped bowing.
Вони пішли далі, навіть не глянувши на осла.
They walked away without looking at the donkey.
Осел розгубився.
The donkey was confused.
«Чому вони зупинилися?»
"Why did they stop?"
— дивувався він.
he wondered.
«Куди всі поділися?»
"Where did everyone go?"
Старий кінь бачив, що сталося.
An old horse saw what happened.
Кінь сказав ослові,
The horse said to the donkey,
«Друже, люди кланялися не тобі».
"My friend, the people were not bowing to you."
«Вони вклонялися статуї, яку ти ніс».
"They were bowing to the statue you were carrying."
«Ти лише допомагав її нести»
"You were just helping to carry it."
Осел відчув себе дурненьким.
The donkey felt silly.
Він зрозумів, що не був особливим завдяки своїй ноші.
He learned that he was not special because of what he was carrying.
Похвала належала статуї, а не йому.
The praise belonged to the statue, not to him.