Вовк і козеня
The Wolf & the Kid
Голодний вовк намагається виманити довірливе козеня. Лише кмітливість і пильність рятують малюка. Байка нагадує: чужі слова можуть бути оманливими, тож завжди перевіряй, кому довіряєш.
Маленьке козеня жило зі своєю матір’ю-козою.
A young kid lived with his mother goat.
Одного дня мама-коза мала піти на базар.
One day, the mother goat needed to go to the market.
«Мушу піти,»
"I must go out,"
«Мушу вийти, — сказала вона.
said the mother goat.
— Не відчиняй двері нікому.
"Do not open the door for anyone."
У лісі мешкає злий вовк.
"A big bad wolf lives in the forest."
Він хоче тебе з’їсти».
"He wants to eat you."
«Я буду обережним, мамо,»
"I will be careful, Mother,"
«Я буду обережним, мамо», — відповіло козеня.
said the little kid.
Мама-коза пішла з дому.
The mother goat left.
Мама пішла.
Soon, someone knocked on the door.
Невдовзі у двері постукали.
"Little kid, open the door."
«Це твоя мама,»
"It is your mother,"
«Козенятко, відчини.
said a deep voice.
Це твоя мама», — пролунав глибокий голос.
The little kid looked through the window.
Він побачив великого злого вовка.
He saw the big bad wolf.
Козеня глянуло у вікно.
"You are not my mother,"
Воно побачило великого злого вовка.
said the kid.
«У моєї мами м’який голос.»
"My mother has a soft voice."
«Ти не моя мама, — сказало козеня.
"Your voice is too deep and rough."
— У моєї мами лагідний голос, а твій занадто грубий».
The wolf went away.
Він випив меду, щоб зробити голос м’якшим.
He drank honey to make his voice soft.
Вовк пішов.
Then he came back and knocked again.
Він випив меду, щоб зробити голос м’якшим, і повернувся.
"Little kid, open the door."
«Це твоя мама,»
"It is your mother,"
«Козенятко, відчини.
said the wolf in a soft voice.
Це твоя мама», — мовив вовк уже лагідним голосом.
The little kid heard the soft voice.
Та він усе одно залишався обережним.
But he was still careful.
Козеня почуло м’який голос, але все ж насторожилося.
"Show me your foot,"
«Покажи мені ногу», — попросило воно.
said the kid.
Вовк просунув під двері свою чорну лапу.
The wolf put his black paw under the door.
Вовк просунув під двері чорну лапу.
"You are not my mother,"
— сказало козеня.
said the kid.
«Ти не моя мама, — сказало козеня.
"My mother has white feet."
— У мами білі ніжки, а в тебе чорні».
"Your feet are black."
Вовк розлютився.
The wolf was angry.
Розгніваний вовк пішов до пекаря й обмастив лапи борошном, щоб вони побіліли.
He went to the baker and put flour on his paws to make them white.
Потім повернувся.
Then he came back.
«Козенятко, відчини двері.»
"Little kid, open the door."
«Козенятко, відчини, це мама», — промовив ніжно.
"It is your mother,"
— тихо промовив вовк.
said the wolf softly.
«Покажи ногу», — знову попросило козеня.
"Show me your foot,"
Вовк показав білу лапу.
said the kid.
Вовк показав свою білу лапу.
The wolf showed his white paw.
Козеня вирішило, що це мама, й відчинило двері.
The little kid thought it was his mother.
До хати стрибнув велетенський вовк.
He opened the door.
До хати стрибнув великий вовк.
The big wolf jumped inside.
«Тепер я тебе з’їм!» — заревів він.
"Now I will eat you!"
— сказав вовк.
said the wolf.
Але кмітливе козеня було швидким.
But the clever little kid was fast.
Воно побігло й сховалося за великим глечиком з водою.
He ran and hid behind the big water pot.
Саме в цю мить додому повернулася мама-коза.
Just then, the mother goat came home.
Саме в цю мить мама-коза повернулася.
She saw the wolf and used her strong horns to chase him away.
Побачивши вовка, вона рогами вигнала його геть.
"Always be careful,"
— сказала мама-коза.
said the mother goat.
«Завжди будь обережним, — сказала мама.
"Bad things can look good sometimes."
— Погані речі інколи виглядають привабливо».