Платан
The plain tree
Байка про подорожніх, які шукають порятунку від літньої спеки під тінню платана й майже одразу називають його марним. Історія вчить цінувати тихі благословення, що підтримують нас щодня.
Якось двоє мандрівників ішли спекотною, запиленою дорогою в літній день.
Once upon a time, two travelers were walking along a hot, dusty road on a summer day.
Сонце пекло немилосердно, і їм потрібен був відпочинок.
The sun was very strong, and they needed to rest.
Невдовзі вони побачили високий платан із широким віттям та зеленим листям.
Soon, they saw a big, tall plain tree with wide branches and green leaves.
Вони підійшли до дерева й сіли в його прохолодній тіні.
They went to the tree and sat down in its cool shade.
Відпочиваючи, один з подорожніх глянув угору й сказав: «Цей платан марний.
As they rested, one traveler looked up at the tree and said, "This plain tree is useless.
На ньому немає плодів, та й тільки листя сипле на землю».
It doesn't have any fruit, and all it does is drop leaves on the ground."
Раптом із дерева долинув голос: «Невдячні створіння!
Just then, a voice from the tree said, "You ungrateful creatures!
Ви сидите в моїй прохолодній тіні, а все одно називаєте мене марним!» Мандрівники приголомшено збагнули, що не оцінили тіні, яка була справжнім благословенням у таку спеку.
You are sitting in my cool shade, and yet you say I am useless!" The travelers were surprised and realized that they had not appreciated the tree's shade, which was a great blessing on such a hot day.
Наші найбільші дари часто лишаються найменш поміченими.
Our best blessings are often the least appreciated