The Scientist Who Caught an Invisible Monster

Dr. Flossie Wong-Staal worked in a bright white laboratory.

Докторка Флоссі Вонг-Стол працювала в яскравій білій лабораторії.

She wore a long white coat every day.

Щодня вона носила довгий білий халат.

Her hands moved quickly over glass tubes and machines.

Її руки швидко рухалися між скляними пробірками та приладами.

In 1983, a terrible monster was hurting people everywhere.

У 1983 році людей всюди мучив жахливий монстр.

This monster was called HIV.

Цього монстра звали ВІЛ.

It was very small.

Він був дуже маленький.

Nobody could see it without special machines.

Ніхто не міг побачити його без спеціальних приладів.

The monster lived inside people's blood.

Монстр жив у крові людей.

It made them very sick.

Він робив їх дуже хворими.

Doctors around the world felt scared and confused.

Лікарі по всьому світу відчували страх і розгубленість.

They did not know how to fight this enemy.

Вони не знали, як боротися з цим ворогом.

Dr. Wong-Staal decided to catch this invisible monster.

Докторка Вонг-Стол вирішила впіймати цього невидимого монстра.

She put on her safety glasses.

Вона вдягла захисні окуляри.

Then she rolled up her sleeves.

Потім засучила рукави.

She was ready to work.

Вона була готова до роботи.

First, she needed to find the monster.

Спершу їй потрібно було знайти монстра.

She looked at sick people's blood under her microscope.

Вона розглядала кров хворих людей під мікроскопом.

The microscope made tiny things look big.

Мікроскоп збільшував крихітні об'єкти.

After many hours, she finally saw the enemy.

Після багатьох годин вона нарешті побачила ворога.

The HIV monster looked like a round ball.

Монстр ВІЛ виглядав як круглий шар.

It had spikes all around it.

У нього були шипи з усіх боків.

These spikes helped it attack healthy cells.

Ці шипи допомагали йому атакувати здорові клітини.

Dr. Wong-Staal drew pictures of what she saw.

Докторка Вонг-Стол намалювала те, що побачила.

Next, she wanted to make copies of the monster.

Далі вона захотіла зробити копії монстра.

This sounds crazy, but it was smart.

Це звучало божевільно, але було розумним.

She needed many copies to study the enemy better.

Їй потрібні були багато копій, щоб краще вивчити ворога.

Dr. Wong-Staal worked day and night.

Докторка Вонг-Стол працювала вдень і вночі.

She mixed chemicals in small glass bottles.

Вона змішувала хімікати в маленьких скляних пляшечках.

She heated them up.

Вона нагрівала їх.

She cooled them down.

Вона охолоджувала їх.

She tried again and again.

Вона пробувала знову й знову.

Finally, something amazing happened.

Нарешті сталося щось дивовижне.

She made the first copy of HIV!

Вона зробила першу копію ВІЛ!

Other scientists around the world got very excited.

Інші науковці у світі дуже зраділи.

Now they could study the monster too.

Тепер вони теж могли вивчати монстра.

But Dr. Wong-Staal was not finished yet.

Але докторка Вонг-Стол на цьому не зупинилася.

She wanted to see inside the monster.

Вона хотіла зазирнути всередину монстра.

She wanted to read its secret code.

Вона хотіла прочитати його таємний код.

Every living thing has a secret code.

У кожної живої істоти є таємний код.

This code tells the body how to work.

Цей код підказує тілу, як працювати.

The code for HIV was written in tiny letters.

Код ВІЛ було написано крихітними літерами.

These letters were smaller than anything you can imagine.

Ці літери були менші за все, що можна уявити.

Dr. Wong-Staal used powerful computers to help her.

Докторка Вонг-Стол використала потужні комп'ютери.

She worked for many months.

Вона працювала багато місяців.

Her eyes got tired from looking at screens.

Її очі втомилися від екранів.

Her back hurt from sitting too long.

Її спина боліла від довгого сидіння.

Then one day, she cracked the code!

І ось одного дня вона розкрила код!

She was the first person to read HIV's complete secret instructions.

Вона стала першою, хто прочитав усі таємні інструкції ВІЛ.

She printed out long sheets of paper.

Вона роздрукувала довгі стрічки паперу.

The papers showed thousands of tiny letters.

На них було показано тисячі дрібних літер.

Now doctors understood how the monster worked.

Тепер лікарі зрозуміли, як працює монстр.

They could see its weak spots.

Вони побачили його слабкі місця.

They could make better medicines to fight it.

Вони змогли створити кращі ліки для боротьби з ним.

Dr. Wong-Staal's discovery helped millions of people.

Відкриття докторки Вонг-Стол допомогло мільйонам людей.

She turned the invisible enemy into something doctors could understand.

Вона перетворила невидимого ворога на щось, що можуть зрозуміти лікарі.

She gave hope to sick people everywhere.

Вона подарувала надію хворим у всьому світі.

Today, people with HIV can live long, healthy lives.

Сьогодні люди з ВІЛ можуть жити довго й здорово.

This happened because one brave scientist decided to hunt an invisible monster.

Це сталося тому, що одна смілива науковиця вирішила полювати на невидимого монстра.

She caught it.

Вона впіймала його.

She studied it.

Вона вивчила його.

She shared her secrets with the world.

Вона поділилася своїми секретами зі світом.

Dr. Wong-Staal proved that science can defeat even the scariest enemies.

Докторка Вонг-Стол довела, що наука може перемогти навіть найстрашніших ворогів.