Рут: Нитки вірності

Під час великого голоду жінка на ім'я Ноомі вирушила до далекої країни Моав.

Hongersnood dreef Elimelech, Naomi en hun zonen van Bethlehem naar de heuvels van Moab.

Там вона втратила чоловіка та двох синів, залишившись зовсім одна в чужім краї.

Daar vond het gezin voedsel maar ook verdriet toen Naomi's man en zonen stierven.

Одна з її невісток, Рут, відмовилася покинути її, проявивши неймовірну вірність.

Naomi drong er bij haar Moabitische schoondochters op aan terug naar huis te keren, maar Ruth hield zich aan haar vast.

«Твій народ буде моїм народом, а твій Бог — моїм Богом», — сказала Рут.

Ruth beloofde dat Naomis volk en God ook van haar zouden zijn, zelfs op vreemde akkers.

Дві жінки повернулися до Віфлеєму, бідні, але сповнені надії на Божу допомогу.

Terug in Bethlehem was de gerstenoogst net begonnen onder zachte lenteluchten.

Рут пішла на поля збирати колосся, щоб прогодувати себе та свою свекруху.

Ruth raapte achter de maaiers aan om overgebleven graan voor hun tafel te verzamelen.

Там вона зустріла Боаза, доброго чоловіка, який помітив її працьовитість і відданість.

Boaz merkte haar standvastige moed op en droeg de veldarbeiders op haar te beschermen.

Він наказав своїм женцям залишати більше зерна для неї, захищаючи її від небезпек.

Hij sprak zegeningen uit over haar keuze om voor Naomi te zorgen in plaats van comfort na te jagen.

Ноомі побачила в цьому Божу руку і порадила Рут, як діяти далі з мудрістю.

Volgens Naomi's wijze plan vroeg Ruth Boaz om haar toekomst met vriendelijkheid te bedekken.

Рут виявила повагу до Боаза, а він пообіцяв стати її викупителем і захисником.

Boaz beloofde het familiebezit te lossen als de naaste verwant weigerde.

Боаз викупив сімейну землю і взяв Рут за дружину перед свідками в міських воротах.

Bij de stadspoort waren de oudsten getuige van de uitwisseling en prezen Ruths trouw.

У них народився син Овід, який приніс велику втіху в серце літньої Ноомі.

Hun huwelijk herstelde Naomi's hoop en al snel werd een kind genaamd Obed geboren.

Ця історія втрати перетворилася на історію викуплення та великої сімейної радості.

Buren vierden de baby als een geschenk voor zowel Ruth als Naomi's vermoeide hart.

Згодом Рут стала прабабусею царя Давида, увійшовши в історію Божого народу.

Obed zou de grootvader van David worden, waardoor dit stille verhaal aan koninklijke beloften verbonden werd.

Мораль: Навіть у найтемніші часи вірність і доброта плетуть прекрасний візерунок життя.

Moraal: Trouw liefde weeft hoop door gewone dagen en verandert generaties.